Контакти Карта сайту

Iсторiя iнституту. Перший комп'ютер

    Як починався Інтернет


Історія Інституту починається з 1957 року, коли на базі лабораторії обчислювальної математики та техніки Інституту математики АН УРСР було створено Обчислювальний центр АН УРСР, перетворений у 1962 році на Інститут кібернетики АН УРСР. Саме у цій лабораторії у 1950 році під час перебування її у складі Інституту електротехніки АН УРСР під керівництвом академіка С.О. Лебедєва було створено першу в СРСР і континентальній Європі Малу електронну обчислювальну машину „МЭСМ”.

 

Із перших років діяльності в Інституті проводили глибокі теоретичні дослідження в галузі теорії оптимізації, абстрактної та прикладної теорії автоматів, теорії дискретних перетворювачів, теорії штучного інтелекту, теорії програмування.

 

Методи та засоби кібернетики було поширено на такі науки, як економіка, біологія, медицина та на дослідження складних систем. Тим самим було закладено підвалини економічної, біологічної, технічної кібернетики, розроблено ефективні підходи до моделювання та розв’язання складних багатовимірних задач.


Поряд з фундаментальними дослідженнями важливе місце в тематиці Інституту було відведено прикладним роботам. З метою прискорення практичної реалізації розробок Інституту у 1963 р. було створено Спеціальне конструкторське бюро математичних машин і систем з експериментальним заводом, а у 1980 р. – Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро програмного забезпечення, які зробили значний внесок у втілення в життя досягнень Інституту.

 

У рамках досліджень зі створення ЕОМ із високим рівнем вхідних і внутрішніх мов уже в 60-і роки було закладено підвалини для створення та впровадження у виробництво міні-ЕОМ для наукових розрахунків «Промінь» і сімейства машин „МИР”, які стали підвалинами для становлення в країні індустрії малих ЕОМ. У машинах цього класу реалізовано принципово нові ідеї організації обчислювального процесу та їх архітектури, які потім були широко використані практично у всіх вітчизняних і зарубіжних ЕОМ.  


ЕОМ "МИР-1"

[![Alt Text:!:file/img/MIR_1-copy.jpg]!]


Результатом робіт по створенню керуючих машин була розробка серії ЕОМ широкого призначення «Днепр», спеціалізованих керуючих ЕОМ «Киев» тощо. Створення першої вітчизняної машини «Днепр» поклало початок розвитку промислового виробництва керуючих машин. Наприкінці 60-х років 30% парку ЕОМ у СРСР становили машини, створені за розробками Інституту.
 
Постійна робота над новими принципами побудови великих ЕОМ призвела до розробки у 1966 р. технічного проекту великої обчислювальної машини «Україна». Його не було втілено у повному обсязі, але в ньому було закладено багато ідей, які передбачали те, що в подальшому використали в американських ЕОМ 70-х років. 
 
Завдяки запропонованим і розвиненим концепціям машин ненейманівського типу, створено та у 1987 р. передано у серійне виробництво першу в СРСР супер-ЕОМ із макроконвеєрною організацією обчислень „ЕС-1766”, яка на той час не мала аналогів у світі. Одночасно започатковано новий напрям робіт Інституту в галузі програмування – розробку теорії та програмного забезпечення паралельних обчислень. Запропонований макроконвейєрний принцип організації обчислювальних процесів у паралельних ЕОМ і розгорнуті теоретичні дослідження відповідних моделей та структур даних паралельних макроконвейєрних обчислень дозволили досягти рекордної ефективності при виконанні складних науково-технічних розрахунків і розв'язанні інформаційно-пошукових задач у масивах даних великого обсягу.

У 1970-1980 рр. розроблено теоретичні основи, практичні методи та засоби створення міні - та мікро-ЕОМ, орієнтованих на різні галузі застосування, а також мікро-ЕОМ із гнучкою архітектурою та високими техніко-економічними параметрами. Було розроблено перші в країні зразки і розпочато серійне виробництво таких машин. У 1975 р. спільно з НВО «Светлана» створено першу в країні мікро- ЕОМ на великих інтегральних схемах «Электроника – С5» та освоєно її серійний випуск. Спільно з організаціями та підприємствами галузевих міністерств створено базові моделі персональних ЕОМ („ЕС-1840”, „ЕС-1841”, “Нейрон” та ін.) із характеристиками, які відкривали широкі можливості автоматизації у різних сферах. 
 
Поряд із розвитком методів і засобів створення ЕОМ проводили дослідження, пов’язані з розширенням сфери їх застосування. Розвивалися чисельні методи розв’язання прикладних задач математики, механіки, теорії фільтрації, ядерної фізики, електроніки. Важливого значення набули методи математичного моделювання та застосування ЕОМ при розв’язанні задач автоматичного керування. 
 
Закладені у 60-х роках основи теорії оптимальних рішень у подальшому привели до створення ефективних математичних методів і засобів вирішення задач оптимального керування та планування. Найбільш важливими з них були методи послідовного аналізу варіантів, схеми методу вектора спаду, узагальнені градієнтні методи випадкового пошуку, методи теорії диференціальних ігор та ін. Завдяки їх розвитку, зроблено суттєвий внесок у теорію та практику керування складними процесами з використанням ЕОМ. Зокрема, було розв’язано важливі науково-технічні задачі розрахунку оптимального завантаження металургійних виробництв, вибору організаційних рішень при будівництві магістральних трубопроводів, планування перевезення нафтопродуктів на єдиній транспортній мережі, управління водними ресурсами тощо.
 
У 1963 р. В.М. Глушков висунув ідею об’єднання обчислювальних центрів в загальнодержавну мережу, побудови на цій основі Загальнодержавної автоматизованої системи збору та обробки інформації і Республіканської автоматизованої системи.
 
У рамках створення автоматизованих систем різного рівня та призначення у 1967 р. вперше в країні, спільно з Львівським телевізійним заводом, булo розробленo автоматизовану систему управління підприємством (АСУП) “Львів”, яка містила низку принципово нових технічних і планово-економічних рішень. Протягом кількох років її було впроваджено на десятках підприємств країни. 
 
Розроблено та широко впроваджено на багатьох металообробних виробництвах країни одну з кращих систем управління технологічними процесами “Гальванік”, яка в реальному масштабі часу розв’язувала великий комплекс задач, пов’язаних із керуванням гальванічним процесом.
 
Системи “Львів” і “Гальванік” – одні з перших систем, з яких почалося визнання в країні АСУ, про що свідчило присудження їх авторам Державних премій УРСР.

Наприкінці 60-х років створено типову АСУП “Кунцево” для управління багатономенклатурними підприємствами машино- та приладобудівного профілю. Було широко впроваджено типові програмно-технічні комплекси “Марс”, “Меркурій”, “Барс” тощо .
 
Наприкінці 60-х років Інститут став однією з провідних наукових установ, роботи якого сприяли формуванню науково-технічної політики в галузі автоматизації та застосування обчислювальної техніки у багатьох сферах діяльності. Було створено і впроваджено унікальні системи автоматизації проектування в машинобудуванні, приладобудуванні, на транспорті. Загалом у 60-70 роки в Інституті розроблено та передано промисловості понад 30 оригінальних ЕОМ та комп’ютерних комплексів різного призначення, які не мали аналогів.
 
В Інституті проводили активні роботи з програмного математичного забезпечення обчислювальних центрів колективного користування. Було запропоновано принципово нові підходи до створення баз даних і систем керування ними, а також методологічні основи промислового проектування банків даних з використанням стандартних програмних засобів широкого призначення.
 
Математичне забезпечення великих систем широкого призначення, створене в Інституті, використовували у сотнях організацій. Серед них комплекси програм для систем автоматизованого навчання, проектування та моделювання, медичних і біологічних систем тощо.
 
Набули розвитку дослідження апарата теорії управління динамічними системами та його застосувань до створення автоматизованих систем управління об’єктами з розподіленими параметрами, технологічними процесами, фізичними експериментами та екологічними системами.
 
Спільно з Управлінням магістральних нафтопроводів “Дружба” Міннафтотрансу СРСР було введено в дію автоматизовану систему управління магістральним нафтопроводом.

У ході розпочатих ще у 1959 році робіт зі штучного інтелекту було створено низку інтелектуальних систем, зокрема розпізнавання зображень і усної мови.
 
Розроблено та впроваджено низку інформаційних медичних, біологічних і діагностичних систем. У перші роки існування Інституту створено апарат “штучне серце-легені” для підтримки життєдіяльності людини під час операцій на серці. В подальшому було розроблено і до цього часу широко застосовуються в медичній практиці для лікування хворих прилади “Миотон”, “Миостимул” та їх модифікації.
 
Значною подією в житті Інституту стало створення першої у світі „Енциклопедії кібернетики”.
[![Alt Text:!:file/img/cyberbook--finish07.jpg]!]
Завдяки актуальності наукової тематики, масштабу та широті досліджень, Інститут наприкінці 80-х початку 90-х років перетворився на комплексну наукову установу, до складу якої входили власне Інститут кібернетики з навчальним центром, Спеціальне конструкторське бюро математичних машин і систем з інженерними центрами, Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро програмного забезпечення та Обчислювальний центр колективного користування “Орбіта”. Він налічував 6500 співробітників, з них понад 70 докторів та близько 600 кандидатів наук. 
 
На початку 90-х років, після розпаду Радянського Союзу, зменшився попит на практичні розробки Інституту, і утримання такої великої установи стало проблемним. Було прийнято рішення про структурну реорганізацію Інституту та переорієнтування прикладної тематики. На базі підрозділів Інституту утворили окремі науково-дослідні установи, об’єднані в Кібернетичний центр НАН України, куди сьогодні входять Інститут кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України (базова установа), Інститут проблем математичних машин і систем НАН України, Інститут програмних систем НАН України, Інститут космічних досліджень НАН України та НКА України, Інститут прикладного системного аналізу МОН України та НАН України та Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій і систем НАН України та МОН України.
 
За роки існування Інституту, поряд з роботами в галузі теорії та практики створення високопродуктивних обчислювальних машин, засобів обчислювальної техніки та проблемно-орієнтованих комплексів різного призначення, тут інтенсивно розвивали принципово нові математичні методи оптимізації для вирішення задач великої розмірності, стохастичної та дискретної оптимізації, виконували роботи з теорії диференціальних ігор, імітаційних методів моделювання тощо. Було одержано фундаментальні результати в галузі теорії програмування, системного аналізу, захисту інформації, теорії та практики створення баз знань, систем штучного інтелекту, загальної теорії керування, інформаційних технологій, математичного забезпечення для широкого спектра засобів обчислювальної техніки та систем обробки даних, методів прогнозування.
 
На базі одержаних теоретичних результатів розроблено прикладні інформаційні технології для розв’язання нагальних практичних задач: створено інформаційні технології для розв’язання оптимізаційних задач, що виникають при моделюванні економічних процесів, проектуванні об’єктів теплоенергетики, вирішенні проблем екології та захисту довкілля. До них відноситься низка технологій, спрямованих на аналіз стану ґрунтів, прогнозування зсувних процесів, вирішення питань раціональної побудови різноманітних технічних конструкцій, зокрема гідроспоруд, оцінки ефективності інженерних заходів для запобігання екологічних катастроф.
 
Розроблено ефективні методи для вирішення широкого класу задач аналізу надійності складних технічних систем, оцінки ризику екологічно небезпечних виробництв, створення високонадійних систем захисту інформації.
 
Започатковано нову технологію розробки програмного забезпечення – інсерційне моделювання.
 
Широко впроваджено у вітчизняних і російських організаціях із геофізичних досліджень інформаційну технологію “ГеоПошук” для комплексної інтерпретації даних геофізичного дослідження свердловин, розроблено та запропоновано до використання технологію „РТС-метан” для економіко-математичного моделювання схем утилізації шахтного метану.

Вирішено прикладні задачі управління космічними апаратами, м’якою посадкою літальних апаратів, пошуку рухомих об’єктів у водному середовищі тощо.
 
Створено технології реєстрації, відображення та аналізу параметрів магнітного поля серця людини з метою діагностики його захворювань.
 
Важливим напрямком діяльності Інституту є виконання завдань Національної програми інформатизації України, зокрема створення інформаційних технологій автоматизації діяльності органів державної влади. Так, розроблено:
• автоматизовану систему моніторингу інфекційних захворювань для Міністерства охорони здоров’я України;
• систему автоматизації бізнес-планування інноваційних проектів Державного інноваційного фонду України;
• автоматизовану інформаційну систему збору інформації про пільги підприємств для Державної податкової адміністрації України;
• комплексну автоматизовану систему підтримки діяльності Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності України та його регіональних відділень;
• автоматизовану систему реєстрації, обліку та контролю звернень до Верховного суду України тощо.
 
Одним із важливих здобутків Інституту є створення сімейства суперкомп’ютерів для інформаційних технологій (СКІТ) – високоефективних обчислювальних кластерних систем на сучасній елементній базі. Можливість ефективної інтелектуальної обробки великих за обсягом баз знань і даних забезпечує їм істотні переваги. Вже сьогодні на кластерних супер ЕОМ реалізовано низку інформаційних технологій для розв’язання важливих класів задач практичного застосування. Суперкомп’ютери сімейства СКІТ об’єднані в суперкомп’ютерний комплекс із сукупною піковою продуктивністю 43 трильйони операцій на секунду. Через мережу Internet він обслуговує обчислювальні потреби наукової спільноти НАН України та університетів і є одним з суперкомп’ютерних вузлів у міжнародній грід-системі. 
 
Це дає можливість розв’язувати принципово нові задачі трансобчислювальної складності в галузі науки, економіки, екології, сільського господарства, техніки, безпеки, в космічній та інших галузях.

 

 

 

 

Пошук
 
Пошта

 
 3d принтери та станки з ЧПУ в Україні