cf6826Запит «мер Херсона» у 2026 році майже завжди веде не до класичної посади обраного голови, а до складної конструкції, яку війна нав’язала правобережжю. Обраний у 2020 році Ігор Колихаєв уже понад чотири роки перебуває в російському полоні, а повсякденне управління містом здійснює Херсонська міська військова адміністрація на чолі з Ярославом Шаньком.
Це не тимчасова пауза в звичайній роботі ради. Місто працює в режимі, коли рішення про бюджет, комунальні служби, евакуацію та відновлення ухвалює призначений Президентом начальник МВА, тоді як міська рада формально зберігається, але не збирається в повному обсязі через безпекові обмеження та статус частини депутатів.
Одночасно на лівобережжі Херсонщини діє окупаційна адміністрація під керівництвом Володимира Сальдо — колишнього мера, який після 2022 року став одним із найбільш видимих колаборантів регіону. Ці три фігури — Колихаєв, Шанько та Сальдо — визначають, що саме зараз стоїть за словами «мер Херсона» залежно від того, про який берег ідеться.
Легітимний мер і фактичне керівництво: дві реальності одного міста
Ігор Вікторович Колихаєв залишається законно обраним міським головою Херсона. Його повноваження не припинені Верховною Радою чи судом. Водночас з 28 червня 2022 року він фізично не може їх виконувати, бо перебуває в російському полоні. Статус полоненого офіційно підтвердив Міжнародний комітет Червоного Хреста ще у вересні 2023 року.
У таких умовах Закон про правовий режим воєнного стану дозволяє Президенту створювати військові адміністрації, які перебирають повноваження місцевих рад і голів. Для Херсона це відбулося у вересні 2022 року. Спочатку ХМВА очолювала Галина Лугова, з березня 2023-го до квітня 2025-го — Роман Мрочко, а з 3 червня 2025 року посаду обіймає Ярослав Шанько.
На практиці це означає, що звернення мешканців, запити журналістів про бюджет, рішення про пункти незламності чи ремонт пошкоджених будинків адресуються саме до МВА, а не до кабінету міського голови. Міська рада зберігає правовий статус, але її сесії обмежені, а частина депутатів перебуває за межами міста або має підозри в колабораціонізмі.
| Аспект | Ігор Колихаєв (обраний мер) | Ярослав Шанько (начальник ХМВА) |
|---|---|---|
| Легітимність | Обраний на місцевих виборах 2020 року | Призначений Президентом у червні 2025 року |
| Фактичні повноваження | Не здійснює з червня 2022 року | Повні повноваження ради та голови на час воєнного стану |
| Місце перебування | Російський полон (Пермський край) | Працює на підконтрольній території |
| Основний фокус | Символічний статус легітимного голови | Комуналка, бюджет, евакуація, відновлення |
Дані зібрані з офіційних розпоряджень Президента, матеріалів Херсонської МВА та публікацій українських ЗМІ станом на жовтень 2026 року.
Ігор Колихаєв — обраний голова, який лишається в полоні
Колихаєв народився 8 травня 1971 року в Херсоні. Батько працював токарем, мати — продавчинею. Після школи вступив до Військово-морського інституту радіоелектроніки імені О. С. Попова в Ленінграді, який закінчив у 1993 році. З середини 1990-х зайнявся бізнесом: спочатку торгівля, потім агропромисловий напрям. Компанія «Торговий дім Продексім» стала одним із помітних гравців на ринку зернових Херсонщини.
У політику він увійшов у 2015 році як депутат обласної ради від Блоку Петра Порошенка. У 2019-му переміг на парламентських виборах у 184-му окрузі й став народним депутатом від партії «За майбутнє», працюючи в комітеті з аграрної політики. У 2020 році пішов на місцеві вибори зі своєю партією «Нам тут жити». У другому турі набрав 63,59 % голосів, перемігши Володимира Сальдо. Присягу склав 27 листопада 2020 року.
Викрадення та чотири роки в неволі
Після початку повномасштабного вторгнення Колихаєв залишився в Херсоні. Російські силовики викрали його вранці 28 червня 2022 року біля однієї з комунальних установ. Радниця Галини Ляшевська описувала, як його затримали озброєні представники Росгвардії та ФСБ. Спочатку утримували в ізоляторі тимчасового тримання, потім у Олешках, на Чонгарі, у Криму. З 2024 року свідчення звільнених бранців вказують на СІЗО в Кізелі Пермського краю.
Син Святослав Колихаєв регулярно коментує стан батька. За його словами, у 2026 році нової інформації не надходило кілька місяців через відсутність обмінів. Є свідчення про фізичну слабкість, екзему, виразки на нозі та періоди, коли Колихаєв не міг самостійно стояти і його переводили до лазарету. Офіційних звинувачень проти нього російська сторона не висувала, адвокатів не допускають.
У травні 2026 року Омбудсман Дмитро Лубінець підтвердив синові, що Колихаєва включили до списків на обмін у форматі «1000 на 1000». Водночас у вересні того ж року з’явилася інформація, що в поданнях на 2026 рік його не було. Координаційний штаб і Офіс Омбудсмана заявляють, що робота з повернення триває, але деталі не розголошують через ризики для процесу. З боку України немає юридичних перешкод для обміну — бар’єр створює позиція російської сторони.
Херсонська міська військова адміністрація: як працює управління під вогнем
Ярослав Вікторович Шанько народився 12 червня 1990 року в Херсоні. Закінчив Херсонський юридичний інститут Харківського національного університету внутрішніх справ. Кар’єру починав у поліції: з 2015 року працював у відділі ювенальної превенції, згодом очолив його, став заступником начальника управління превентивної діяльності поліції області. У 2021–2023 роках працював у Києві на посаді заступника начальника управління ювенальної превенції Національної поліції. З травня 2023-го — заступник голови Херсонської ОВА, з червня 2025-го — начальник міської МВА.
Шанько прийшов на посаду після Романа Мрочка, за час якого виник скандал навколо будівництва «підземних шкіл» на сотні мільйонів гривень без належних процедур. Новий керівник зупинив проєкт, ініціював аудит і передав матеріали правоохоронцям. Серед пріоритетів, які він публічно називав: захист людей, підтримка військових, відкритість і відмова від гучних обіцянок.
У 2026 році ХМВА продовжує працювати в умовах щоденних обстрілів і дронових атак. Шанько регулярно повідомляє про наслідки ударів по районах міста та населених пунктах громади — пошкодження житла, поранення цивільних, роботу аварійних бригад. У бюджеті на 2026 рік передбачили додаткові кошти на програми стійкості, одночасно скоротивши деякі статті житлово-комунального господарства. За вересень 2026 року керівництво МВА сукупно отримало понад 1,1 млн гривень заробітної плати; Шаньку нарахували близько 134 тис. грн (з надбавкою за стаж служби в поліції).
Населення міста стабілізувалося на рівні близько 60 тисяч осіб (за даними голови ОВА Олександра Прокудіна та оцінками МВА). До великої війни в Херсоні жило приблизно 280–300 тисяч. На підконтрольній частині області — близько 150 тисяч. Частина людей виїжджає на зиму і повертається в теплий сезон, але сталого повернення немає через постійну загрозу.
Від Миколаєнка до Сальдо: короткий ряд попередників
Володимир Васильович Миколаєнко очолював Херсон з 2014 до 2020 року. Він прийшов на посаду після подій Революції Гідності, був активним учасником місцевого Євромайдану і займав жорстку проукраїнську позицію ще в 2014-му. Російські військові викрали його 18 квітня 2022 року. У полоні він провів понад три роки й повернувся під час обміну 24 серпня 2025 року. У вересні 2025-го Ярослав Шанько підписав розпорядження про присвоєння йому звання почесного громадянина Херсонської міської громади.
Володимир Сальдо був мером Херсона в 2002–2012 та 2014–2015 роках. Після повномасштабного вторгнення він пішов на співпрацю з окупантами і став головою так званої військово-цивільної адміністрації, а згодом — «губернатором» окупованої частини області. Українські суди неодноразово заочно засуджували його до 15 років позбавлення волі за державну зраду, колабораціонізм, виправдовування агресії та організацію вивезення зерна.
Окупаційна влада на лівобережжі: Володимир Сальдо
На лівому березі Дніпра, який залишається під російською окупацією, Сальдо продовжує виконувати роль призначеного Москвою керівника. У жовтні 2026 року окупаційні медіа цитували його заяви про підготовку ЖКГ до зими на рівні 95 % і створення «експортної ради» для вивезення продукції з окупованої території. Українські джерела фіксують, що подібні обіцянки щодо стабільного електропостачання звучали й раніше, після аварійних відключень, які залишали без світла сотні тисяч абонентів.
Сальдо також фігурує в рішеннях окупаційної адміністрації про передачу земельних ділянок російським компаніям без торгів і в організації псевдовиборів до Державної думи РФ на окупованій території. Для українського правового поля всі ці дії є незаконними. Водночас саме його прізвище часто з’являється в російських зведеннях як «голова» Херсонської області, що створює додаткову плутанину для зовнішнього спостерігача.
Повсякденні виклики міста: бюджет, комуналка, евакуація
У 2026 році Херсонська МВА працює з бюджетом, у який надходять як місцеві надходження, так і державні субвенції на програми стійкості. У жовтні повідомлялося про додаткові 304,9 млн гривень на комплексні плани стійкості регіонів і міст. Частину коштів перерозподіляли, скорочуючи витрати на окремі комунальні підприємства та громадський транспорт.
Щоденна робота включає ліквідацію наслідків обстрілів: закриття вікон ОСБ-плитами, прибирання території, забезпечення пунктів незламності. Станом на вересень 2026 року в місті працювало 152 пункти незламності, ще кілька десятків були готові до розгортання. Евакуація триває постійно, особливо родин з дітьми. За оцінками Прокудіна, у Херсоні залишалося близько 4800 дітей, в області — понад 10 тисяч.
Гуманітарна ситуація ускладнюється атаками на логістику. Великі вантажівки з допомогою часто не наважуються заїжджати через загрозу дронів, що підвищує ціни на продукти. Зимовий період додає проблем з теплом і електропостачанням після ударів по критичній інфраструктурі. МВА координує резервне живлення для лікарень, насосних станцій і укриттів.
Багато хто стикається з ситуацією, коли потрібно одночасно вирішувати питання безпеки, комунальних платежів і документів. МВА приймає звернення, але швидкість реакції залежить від інтенсивності обстрілів у конкретний день. З практики роботи місцевих служб видно, що пріоритет віддається критичним об’єктам і постраждалим, тоді як планові ремонти відкладаються.
Зусилля з повернення Колихаєва та доля цивільних бранців
Повернення Ігоря Колихаєва залишається в роботі переговорної групи. Українські відомства неодноразово підтверджували, що юридичних перешкод з боку України немає. Водночас син мера публічно заявляв про зневіру батька в обмін і про те, що інформація про нього надходить переважно від звільнених бранців, а не з офіційних каналів.
Ситуація Колихаєва не унікальна. На Херсонщині зафіксовано сотні цивільних, яких росіяни викрали або які вважаються зниклими безвісти. Частину вже повернули, але багато залишаються в полоні. Процес обмінів цивільних відбувається повільніше, ніж військових, і залежить від позиції російської сторони.
Для міста статус Колихаєва має і символічне, і практичне значення. Поки він у полоні, питання повноцінного відновлення виборних органів влади залишається відкритим. Після закінчення воєнного стану міська рада та голова мають відновити повноваження, але безпекова ситуація і стан інфраструктури визначатимуть, наскільки швидко це стане можливим.
Ключові інсайти, які варто тримати в голові: обраний мер Херсона — Ігор Колихаєв, який з червня 2022 року в полоні; фактичне управління здійснює Херсонська МВА на чолі з Ярославом Шаньком з червня 2025 року; на лівобережжі діє окупаційна адміністрація Володимира Сальдо; населення міста скоротилося до близько 60 тисяч і працює в режимі постійної загрози обстрілів. Розуміння цієї конструкції допомагає правильно інтерпретувати будь-які новини про «мера Херсона» у 2026 році.
