Ємець Ілля Миколайович — український дитячий кардіохірург, доктор медичних наук, професор, заслужений лікар України і двічі міністр охорони здоров’я. Саме з його ім’ям пов’язують появу в країні окремої школи хірургії критичних вроджених вад серця у новонароджених і впровадження так званого «українського методу» — операцій із використанням власної пуповинної крові дитини замість донорської.

За офіційними даними Київської міської ради, у 1992 році він першим в Україні виконав анатомічну корекцію транспозиції магістральних судин у немовляти, а з 2003-го очолював новостворений Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України. Паралельно публічна біографія включає два короткі міністерські періоди — у 2010–2011 і в березні 2020 року — та низку державних відзнак, зокрема повне кавалерство ордена «За заслуги».

Станом на 2026 рік фігура Ємця Іллі Миколайовича залишається предметом і професійного визнання за кордоном, і гострих дискусій в Україні: після зміни керівництва центру, заяв про реорганізацію закладу, журналістських матеріалів про майно родини та публічних звинувачень у домаганнях, які на момент підготовки тексту не були підтверджені судовим рішенням.

Ранні роки, Фастів і медичний інститут

Ілля Миколайович Ємець народився 21 лютого 1956 року у Воркуті, у багатодітній українській родині. Дитинство і шкільні роки пов’язані з Фастовом на Київщині, де він жив із батьками. Цей маршрут — від північного міста народження до київської медицини — пізніше стане типовим для його покоління лікарів, які формувалися ще в радянській системі, а професійну свободу отримали вже в незалежній Україні.

У 1979 році він закінчив Київський медичний інститут за спеціальністю педіатрія. Далі шість років, з 1979-го по 1985-й, тривала клінічна ординатура з серцево-судинної хірургії в Інституті серцево-судинної хірургії Академії медичних наук України. Практику хірурга відділення вроджених вад серця у дітей раннього віку він розпочав у 1985 році. Це був час, коли операції на серці немовлят в українських клініках ще вважалися майже експериментом, а не рутинною допомогою.

Науковий шлях оформився пізніше. У 1997 році захищено кандидатську дисертацію «Паліативна хірургія вроджених вад серця у дітей раннього віку». У 2002-му — докторську «Хірургічне лікування транспозиції магістральних судин». Саме транспозиція магістральних судин стала його головною «візитівкою»: складна вада, за якої аорта і легенева артерія міняються місцями, і без своєчасної корекції дитина часто не доживає навіть до першого місяця.

Перші операції, які змінили дитячу кардіохірургію в Україні

Переломним став 1992 рік. Тоді Ємець Ілля Миколайович вперше в Україні запровадив анатомічну корекцію транспозиції магістральних судин і виконав операцію новонародженому киянину. За матеріалами Київської міської ради, це була також перша така успішна операція на теренах тодішнього СНД. Для батьків це звучало як диво. Для колег — як зміна стандарту: якщо немовля зі складною вадою можна оперувати в Києві, то система вже не має права відкладати допомогу «на потім».

У 1996 році він провів першу в СНД операцію Росса — заміну аортального клапана легеневим аутотрансплантатом — і розробив власну методику реконструкції вихідного тракту правого шлуночка. Робота отримала патент і друге місце серед близько 300 доповідей на Європейському конгресі кардіохірургів у 2003 році. Це вже не поодинокий успіх, а спроба закріпити метод, який можна передати учням.

Найважливіше в цій історії не «першість» як титул, а зміна самої логіки допомоги: критичну ваду серця почали оперувати в перші години й дні життя, а не чекати, поки дитина «підросте».

Паралельно з операційною йшла громадська робота. З 1992 року Ємець став одним із засновників клубу Rotary International у Києві й очолював медичну гуманітарну програму. У 1993-му заснував і очолив міжнародний благодійний фонд «Дитяче серце» — один із перших в Україні фондів, орієнтованих саме на дітей із вродженими вадами серця. Фонд згодом неодноразово згадуватимуть і в контексті допомоги центру, і в критичних розслідуваннях про користування технікою та автомобілями.

Австралія, Канада, Франція і «український метод»

У 1993–1998 роках Ілля Ємець працював у провідних дитячих кардіоклініках. Коротко маршрут виглядав так: Children’s Hospital у Сіднеї, Hospital for Sick Children у Торонто, Royal Children’s Hospital у Мельбурні та Hospital J. Cartier у Парижі. Це не туристичні стажування. У цих центрах він набирав ритм роботи, де операції новонародженим уже були щоденною практикою, а не винятком.

Після повернення досвід ліг в основу програми, яку пізніше назвуть «українським методом». Йдеться про хірургічне лікування пренатально діагностованих критичних вад серця в перші години життя з використанням аутологічної пуповинної крові дитини при штучному кровообігу замість донорської. У 2009 році цю програму відзначили національною премією «Гордість країни» в номінації «Сенсація року».

Перевага методу проста на словах і складна в організації. Власна кров немовляти зменшує ризики, пов’язані з донорськими компонентами, і дозволяє оперувати одразу після народження, якщо ваду виявили ще внутрішньоутробно. Для цього потрібні узгоджені дії акушерів, неонатологів, перфузіологів і хірургів. Саме така логіка «команди, а не зірки» і стала основою київського центру.

Центр дитячої кардіології: як формувалася окрема установа

З 1997 року Ємець очолював відділення кардіохірургії немовлят в Інституті серцево-судинної хірургії. У 2003-му його призначили директором новоствореної Державної установи «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України». Заклад виріс із ідеї окремої служби для найменших пацієнтів і з часом отримав також клініку для дорослих із вродженими вадами — так званих GUCH-пацієнтів, які дожили до дорослого віку після дитячих операцій.

За даними столичної ради, у 2016 році центр обстежив і проконсультував 8573 киян, госпіталізував і пролікував 964. Авторський доробок Ємця в офіційній довідці оцінювали в понад 250 наукових і навчально-методичних публікацій; під його керівництвом захищено кілька докторських і кандидатських дисертацій. Він входив до Європейської асоціації хірургії вроджених вад серця, був головою правління Асоціації серцево-судинних хірургів України і головним позаштатним спеціалістом МОЗ зі спеціальності «хірургія серця і магістральних судин».

Нижче — стисла хронологія кар’єри, зібрана з офіційних біографічних довідок і енциклопедичних статей.

Рік	Подія	Значення
1956	Народження у Воркуті	Дитинство й навчання пов’язані з Фастовом і Києвом
1979–1985	Інститут і ординатура	Педіатрія, далі серцево-судинна хірургія
1992–1996	Перші унікальні операції	Корекція транспозиції в немовляти, операція Росса в СНД
1993–1998	Робота за кордоном	Сідней, Торонто, Мельбурн, Париж
2003–2025	Директор центру МОЗ	Окрема установа дитячої кардіохірургії
2010–2011, 2020	Міністр охорони здоров’я	Два короткі урядові періоди

Джерела даних таблиці: офіційний портал Київської міської ради (kmr.gov.ua) та українська Вікіпедія (uk.wikipedia.org).

У 2024 році український кардіохірург увійшов до сотні фахівців світу з лікування вроджених вад серця і став почесним членом американської Congenital Heart Surgeons’ Society. Для невеликої європейської школи це рідкісне визнання: шостий європеєць у цьому колі. Водночас у 2025–2026 роках керівництво центру змінилося вперше за понад два десятиліття, а сам Ємець публічно виступав проти реорганізації установи, називаючи її загрозою для цілісності закладу.

Двічі міністр: 2010–2011 і 26 днів 2020 року

21 грудня 2010 року президент Віктор Янукович призначив Ємця Іллю Миколайовича міністром охорони здоров’я в уряді Миколи Азарова. 17 травня 2011-го його відправили у відставку. Офіційна формула — відсутність реформ у довіреній сфері. Для лікаря-хірурга цей досвід виявився коротким і жорстким: міністерство — не операційна, де результат видно за години, а апарат, де рішення розчиняються в погодженнях.

4 березня 2020 року Верховна Рада знову затвердила його міністром — уже в уряді Дениса Шмигаля. 30 березня того ж року звільнила. На ці 26 днів припала ескалація COVID-19. Публічна критика тоді стосувалася заяв про пріоритети допомоги під час пандемії та темпів централізованих закупівель засобів захисту й ліків. Після відставки він повернувся до центру.

Політичний слід у біографії лишився подвійним. З одного боку — лікар, якого двічі кликали «поставити систему на ноги». З іншого — чиновник, якого двічі швидко прибирали. Ця амплітуда пояснює, чому запит «Ємець Ілля Миколайович» у пошуку дає одночасно й медичні довідки, і політичні досьє.

Нагороди, наукова школа і публічний статус

Державні відзнаки склалися в довгу лінійку. Заслужений лікар України — з 1993 року. Орден «За заслуги» III ступеня — 2006-й, II — 2012-й, I — 2016-й. Почесний громадянин Києва — рішення міської ради від 25 травня 2017 року. Є також звання почесного громадянина Фастова. Державну премію України в галузі науки і техніки за 2017 рік (вручення у травні 2018-го) отримано за роботу «Хірургічне лікування патології грудної аорти».

Відзнака	Рік	Підстава за офіційними формулюваннями
Заслужений лікар України	1993	Професійна діяльність у дитячій кардіохірургії
Орден «За заслуги» III–I ст.	2006, 2012, 2016	Розвиток охорони здоров’я, нові методи лікування
Почесний громадянин Києва	2017	Заслуги в охороні здоров’я, наукова й громадська робота
Державна премія України	2017/2018	Хірургічне лікування патології грудної аорти

Школа, яку він вибудовував, — це не лише прізвище на табличці директора. Йдеться про покоління хірургів, анестезіологів і кардіологів, які вміють працювати з вагою пацієнта в кілограмах, а не в десятках кілограмів. Для батьків із маленьким містечка це означало конкретну адресу в Києві, куди можна везти дитину вночі, а не збирати гроші на клініку за кордоном.

Цікаві факти

• Першу в Україні успішну анатомічну корекцію транспозиції магістральних судин у новонародженого Ємець виконав ще 1992 року — задовго до появи окремого профільного центру.
• Метод із пуповинною кров’ю потребує, щоб акушерська бригада, неонатологи й кардіохірурги працювали як один механізм уже в пологовому залі, а не «передавали» дитину між відділеннями годинами.
• Фонд «Дитяче серце», заснований 1993 року, став одним із перших міжнародних благодійних фондів незалежної України саме в дитячій кардіології.
• У 2024 році американська спільнота дитячих кардіохірургів включила українського лікаря до вузького кола почесних членів — шостого європейця в цьому списку.
• Посада міністра в нього двічі виявилася коротшою за звичайний операційний цикл великої клініки: п’ять місяців у 2010–2011 і менше місяця у 2020-му.

Суспільний резонанс 2020-х: майно, реорганізація, звинувачення

Після 2022 року біографія Ємця Іллі Миколайовича вийшла за межі суто медичної хроніки. Журналістські розслідування 2025–2026 років описували придбання житлового будинку в Греції площею близько 273 м² із великою земельною ділянкою, маєток у Козині, задекларовані «подарунки» від родини та користування преміальним Lexus через конструкції, пов’язані з благодійним фондом. Самі цифри декларацій і трактування джерел доходів у різних матеріалах різняться; офіційного вироку щодо незаконності цих активів на момент підготовки статті не було.

Окремий пласт — заяви про виїзд з України на початку повномасштабного вторгнення. Частина публікацій стверджувала, що керівник центру залишив країну в перші дні війни; інші джерела цього не підтверджували документально. Водночас сам центр продовжував оперувати, евакуював частину обладнання й пацієнтів, а пізніше відновлював роботу після пошкоджень інфраструктури охорони здоров’я в Києві.

У червні 2026 року антикорупційні та суспільно-політичні видання поширили матеріали Telegram-каналу з відео, які автори назвали доказами сексуальних домагань до підлеглих. Це звинувачення, а не встановлений судом факт; реакція правоохоронців і самого Ємця в відкритому доступі лишалася уривчастою.

У травні–червні 2026-го Ємець публічно критикував реорганізацію центру МОЗ, кажучи, що установа опинилася «в стані припинення» в реєстрі й що дроблення команди погіршить результати. На його підтримку виходили листи іноземних кардіохірургів. Для пацієнтських родин це звучало тривожно: спеціалізований заклад, який роками був «останньою адресою», раптом став об’єктом адміністративної війни.

Родина також періодично потрапляла в новини. У відкритих матеріалах згадуються дружина Олександра Телегузова — лікарка центру — та син Гліб Ємець, який працює в кардіохірургії. Публічні претензії щодо способу життя, мови соцмереж чи освіти окремих членів родини варто відділяти від перевірених фактів про операції й наукові ступені. Інакше біографія лікаря розчиняється в чутках.

Що варто пам’ятати, шукаючи ім’я в мережі

Запит «Ємець Ілля Миколайович» сьогодні дає три шари інформації, і їх легко змішати. Перший — професійний: хірург, який у 1990-х зламав бар’єр «немовлятам в Україні не оперують складні вади». Другий — державний: почесний громадянин Києва, повний кавалер ордена «За заслуги», двічі міністр. Третій — конфліктний: декларації, реорганізація центру, медійні розслідування 2026 року.

Для батьків дитини з вадою серця практичний сенс цієї біографії інший. Важливо не портрет у вікі-статті, а чи працює команда, чи є апарат штучного кровообігу, чи вміють оперувати в першу добу життя. Центр, який Ємець будував із 2003 року, саме це й намагався зробити нормою. Наскільки ця норма витримає зміну керівництва й адміністративні рішення 2026-го — питання вже не біографії однієї людини, а всієї дитячої кардіохірургії країни.

У матеріалах Київської міської ради його характеризували як керівника, здатного вести колектив «на збереження життя і здоров’я пацієнтів». Ця формула пафосна, але точна для хірурга, який починав, коли таких операцій у країні майже не було. Далі біографія розгалузилася: наука, міністерство, фонд, міжнародні асоціації, публічні скандали. Читачеві лишається тримати ці лінії окремо й перевіряти кожну — датами, документами й результатами лікування, а не заголовками одного дня.