cf6826
Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків — головна в Україні скарбниця світового мистецтва: понад 25 тисяч творів Європи, Азії та Давнього світу зібрані в двох особняках кінця XIX століття на вулиці Терещенківській, 15–17 у Києві. Офіційно музей відкрито 1919 року на основі приватної колекції, яку подружжя Ханенків формувало понад сорок років.
У мирний час постійна експозиція показувала близько тисячі відібраних пам’яток — від фламандського бароко й італійського Ренесансу до китайського живопису, японських нецке і ранньовізантійських енкаустичних ікон VI–VII століть. Станом на 2026 рік основна колекція убезпечена й тимчасово недоступна для огляду, проте двері музею відчинені: працюють виставки, інтер’єри історичного дому, дворик, лекції й освітні програми.
Для киянина це тихий острівець у центрі міста поруч із парком Шевченка. Для гостя столиці — рідкісна можливість відчути, як приватна пристрасть двох людей перетворилася на національний музей і як ця інституція живе під час війни.
Як подружжя Ханенків зібрало музей світового рівня
Історія почалася в 1870-х, коли правник і промисловець Богдан Іванович Ханенко взяв шлюб із Варварою Николівною Терещенко, донькою цукрозаводчика Николи Терещенка. Молоде подружжя не обмежилося салонним захопленням. Вони їздили Віднем, Берліном, Парижем, Мадридом, Римом і Флоренцією, листувалися з експертами й аукціонними домами, купували живопис, ікони, археологію, східну кераміку й прикладне мистецтво.
Спочатку їх вабили старі європейські майстри. Згодом зібрання розрослося до ісламського мистецтва, Китаю, Японії, Тибету, української археології й народних речей. На початку XX століття колекція Ханенків вважалася однією з найсильніших приватних збірок на теренах тодішньої імперії. Частину творів вони вже в 1900-х передали першому публічному музею Києва; ці предмети сьогодні розкидані по кількох національних музеях столиці.
У квітні 1917 року Богдан Ханенко склав заповіт: відкрити в Києві музей світового мистецтва. Сам він помер 8 червня 1917-го. У грудні 1918-го Варвара підписала дарчу заяву: колекція, особняк і бібліотека мали перейти Всеукраїнській академії наук. Історія пішла іншим шляхом. У червні 1919 року більшовицька влада націоналізувала майно родини. У домі Ханенків відкрили державний музей. Першими його впорядковували сама Варвара Ханенко і мистецтвознавець Георгій Лукомський. Літній засновниці дозволили жити при музеї; вона залишалася в комітеті до смерті 1922 року.
1924-го імена Ханенків прибрали з назви «за відсутності революційних заслуг». Довгі десятиліття установа називалася Київським музеєм західного та східного мистецтва. Імена повернули лише 1999 року. Між цими датами — передачі творів до інших музеїв, вилучення раритетів для продажу за кордон і до Ермітажу, евакуація частини фондів до Уфи 1941-го, пограбування нацистами 1943-го, капітальний ремонт 1986–1998 років і нова філософія музею вже в незалежній Україні.
Два будинки, один двір і атмосфера живого дому
Музей Ханенків — це не бетонна коробка з білими стінами. Це колишній родинний дім. Будинок № 15 звели в 1880-х на тодішній Олексіївській вулиці, яку пізніше назвали Терещенківською. Фасад і зали стилізовано в дусі історизму: готика, ренесанс, бароко, рококо. Тут були «готична» вітальня, ренесансна зала, голландська їдальня. Після реставрації кінця 1990-х саме тут показували європейське мистецтво XIV–XIX століть і, з 2004 року, окрему залу синайських ікон.
Будинок № 17 до 1918 року належав родині Сахновських, близьких родичів Ханенків. Музею його передали 1986-го. Після реставрації 2001–2005 років тут відкрили постійну «Східну колекцію»: мистецтво індуїзму й буддизму, Китаю, ісламу та Японії. Між будинками є внутрішній зв’язок, а в центрі садиби — невеликий дворик. У 1960-х директор Василь Овчинников прикрасив задній фасад мозаїками й фресками, серед яких «Київська мадонна».
Дворик у теплу пору року працює в суботу та неділю з 12:00 до 17:00 і дає ту саму паузу, якої бракує на шумній Хрещатику: тінь, кава в голові й відчуття, що мистецтво може жити не лише за склом.
У 2025 році за підтримки ЮНЕСКО почали реставрацію старих дверей особняка. Після ракетного удару 10 жовтня 2022 року, коли снаряд влучив у дитячий майданчик за двадцять метрів від фасаду, вибило всі вікна, частину дверей і стелі. Цілісність будинку відновили завдяки міжнародній допомозі. Інтер’єри знову можна бачити — уже не як тло для Рубенса, а як самостійну пам’ятку.
Що ховає колекція музею Ханенків
Фонд налічує понад 25 тисяч предметів. Облік 1919 року зафіксував 1259 творів ханенківського ядра; далі зібрання росло заповітами, дарунками й передачами. 1925 року надійшла колекція Василя Щавінського з північноєвропейським живописом. У повоєнні десятиліття китайське зібрання суттєво поповнила Таїсія Жаспар — понад 350 творів. З’явилися буддійська пластика, японські нецке, тибетські тханка.
Європейська частина — живопис, графіка, скульптура й ужиткове мистецтво Італії, Іспанії, Фландрії, Франції, Німеччини. Серед імен, які постійно згадують каталоги: Пітер Пауль Рубенс («Бог ріки Шельди, Кібела та богиня Антверпена», модело близько 1615 року), Джентіле Белліні, Хуан де Сурбаран, Жак-Луї Давід, Франсуа Буше, Антоніо Канова. Є графіка Дюрера, Рембрандта, Гойї, Піранезі. Є лімозькі емалі, італійська майоліка, фламандські шпалери, меблі.
Азійська збірка покриває Іран, Туреччину, Центральну Азію, Індію, Тибет, Китай і Японію: люстрована кераміка, класичний китайський живопис, укійо-е, нецке, ритуальні предмети. Давній світ — єгипетська пластика (зокрема образ Тота у вигляді павіана), аттична кераміка, етруски, римські портретні бюсти. 2018 року експозицію античності впорядкували на першому поверсі «Контори Ханенків».
Не все, що колись належало родині, лишилося в Києві. У 1929–1930 роках частину творів вилучили для продажу за кордон. Бронзовий іранський водолій 1206 року опинився в Ермітажі. Деякі полотна виїхали назавжди. Музей досі веде пошук втрат Другої світової. Це не «дірка в каталозі», а жива рана інституції, яка пам’ятає кожну інвентарну картку.
Синайські ікони: чотири лики з VI–VII століть
Окрема гордість фонду — чотири ранньовізантійські енкаустичні ікони: «Богоматір з Дитям» (VI ст.), «Іоанн Предтеча», «Святі Сергій і Вакх» та пара мучеників, яких частіше називають Святими Платоном і Гликерією (VII ст.). Їх виконано восковими фарбами по дереву — технікою, від якої збереглося лише кілька десятків пам’яток у світі.
Ікони походять із монастиря Святої Катерини на Синаї. До Києва їх привіз архімандрит Порфирій Успенський; 1885 року вони потрапили до Церковно-археологічного музею, згодом — до антирелігійного музею, а 1940–1941 років — до зібрання Ханенків. Постійну залу відкрили 2004-го. У 2023 році чотири ікони та мікромозаїку Святого Миколая показали в Луврі на виставці «Біля витоків сакрального образу». Для київського музею це був і жест захисту спадщини, і нагадування: ці дошки — серед найдавніших християнських образів, що існують поза Єгиптом.
| Частина зібрання | Що включає | Де показували в мирний час | Ключові імена / пам’ятки |
|---|---|---|---|
| Мистецтво Європи | Живопис, графіка, скульптура, меблі, емалі XIV–XIX ст. | Особняк Ханенків, вул. Терещенківська, 15 | Рубенс, Белліні, Сурбаран, Давід, Буше, Канова |
| Мистецтво Азії | Китай, Японія, ісламський світ, Тибет, Індія | Дім Сахновських, вул. Терещенківська, 17 | Живопис Китаю, нецке, тханка, люстрована кераміка |
| Давній світ | Єгипет, Греція, Рим, Етрурія | Перший поверх дому Ханенків (з 2018) | Тот-павіан, аттична амфора, римські бюсти |
| Рання Візантія | Енкаустичні ікони VI–VII ст. | Окрема зала дому Ханенків (з 2004) | Чотири синайські ікони |
Дані зведені за матеріалами офіційного сайту музею khanenko.museum та енциклопедичного опису установи.
Музей Ханенків під час повномасштабної війни
24 лютого 2022 року музей закрили для відвідувачів того ж дня. Експонати демонтували й законсервували. У травні відновили екскурсії двориком, у червні — приміщеннями. 10 жовтня ракета зруйнувала вікна фасаду. Команда законсервувала будівлю й уже за два тижні повернулася до публічних програм.
Четверо співробітників служать у Збройних силах. Решта тримає інституцію як дім, який не має права затихнути. Від 2022-го тут були проєкти «Тим часом у домі Ханенків», «Фонтан виснаження» Павла Макова, «Відвага нації», «Бентежні роки. Митці з України в École de Paris», «Африка: директ». У червні 2025-го спільно з Музеєм Бредіуса в Гаазі показали «Старі майстри з Києва в Гаазі». Шедеври їздили також до Вільнюса, Варшави, Кельна. У вересні–листопаді 2026-го в Києві триває текстильна виставка нідерландської мисткині Марйо ван Шайк «БОРОТИСЯ < ПІКЛУВАТИСЯ < ГРАТИ < ПОЄДНУВАТИ» — з гойдалкою, тактильними об’єктами й банером, на якому видно той самий майданчик після удару 2022-го.
За моїм досвідом кількох візитів після 2022 року саме ця суміш порожніх цвяхів у стінах, де колись висіли «старі майстри», і живих сучасних виставок найточніше пояснює характер музею. Він не прикидається, що війни немає. Він працює всупереч їй.
Як дістатися, коли відчинено і скільки коштує квиток
Адреса проста: вул. Терещенківська, 15–17, Шевченківський район, кілька хвилин пішки від парку Шевченка і головного корпусу КНУ. Найближче метро — «Площа Українських Героїв» (синя гілка, близько 10 хвилин), «Університет» або «Театральна» (червона, 8–12 хвилин). Зупиняються автобуси 20, 24, 114, 118 і тролейбуси 5, 7, 8, 17.
Графік у 2026 році такий: середа, п’ятниця, субота, неділя — 10:30–17:30; четвер — 12:00–19:30; понеділок і вівторок — вихідні. Каси закриваються приблизно за пів години до кінця роботи. Кожна перша середа місяця — день відкритих дверей, вхід вільний.
| Тип квитка | Повна ціна | Пільговий (студент, учень, пенсіонер) | Картка киянина |
|---|---|---|---|
| Одна виставка | 150 грн | 75 грн | 128 грн |
| Виставки + інтер’єри музею | 250 грн | 125 грн | 213 грн |
| Екскурсія за розкладом (1 особа, українською) | 100 грн | — | — |
| Дворик музею | 50 грн | 25 грн | — |
Ціни й графік варто звіряти на khanenko.museum перед візитом: під конкретну виставку пакет може змінюватися. Квитки продають у касі та онлайн.
Безкоштовний вхід мають люди з інвалідністю I групи, ветерани війни, мобілізовані військовослужбовці, члени родин загиблих захисників, діти дошкільного віку та ще низка категорій, перелік яких музей публікує окремо. Екскурсію англійською на замовлення групи до 15 осіб оцінюють у 1200 грн плюс вхідний квиток. Для замовлення зручно телефонувати на номер інформації для відвідувачів +38 (099) 667-49-06.
Перед виходом з дому перевірте не лише години, а й те, яка саме виставка відкрита цього тижня: основна колекція під час воєнного стану не експонується, тож очікування «побачити Рубенса на стіні» зараз не справдиться.
Цікаві факти
- 43 роки збирали — і все одно не встигли відкрити музей так, як хотіли. Богдан помер 1917-го, Варвара підписала дарчу 1918-го, а державний музей у їхньому домі з’явився вже після націоналізації 1919-го.
- Імена засновників «стерли» на 75 років. З 1924-го до 1999-го офіційна назва жила без Ханенків. Повернення імен стало частиною ширшого відновлення історичної пам’яті після ремонту 1986–1998 років.
- Синайські ікони старші за більшість європейських соборів. Їх написали ще до іконоборства. Техніка енкаустики — пігмент у воску — дає поверхні теплу глибину, якої темпера майже не повторює.
- Київський Рубенс — маленьке модело, не вівтарний гігант. «Бог ріки Шельди, Кібела та богиня Антверпена» має лише близько 28 на 37 см. Це ескіз-модель, але авторство Рубенса від моменту появи твору на ринку не ставили під сумнів.
- Частина ханенківських дарунків «роз’їхалася» по п’яти київських музеях. Ще за життя подружжя передало тисячі предметів міському музею. Археологія, зброя, родинні портрети пізніше пішли за профільним принципом.
- У 2025-му музейна команда організувала день донорства: 119 людей здали 54 літри крові. Для культурного закладу в центрі Києва це вже не «додаткова активність», а частина щоденної етики.
- Новий сайт музею запустили на межі 2025–2026 років з налаштуваннями контрасту, розміру шрифту й фону. Паралельно готують онлайн-колекцію — логічний крок, коли фізичні шедеври сховані заради безпеки.
Кому варто їхати і як провести візит з користю
Початківцю досить години-півтори: інтер’єри особняка, поточна виставка, дворик у вихідний. Людині, яка вже була в європейських галереях, цікавіше братися за екскурсію. Гід тут не «водить по залах», а зшиває біографію родини, архітектуру й політику XX століття в одну розповідь. У нашій практиці найживіші візити виходили в четвер увечері, коли музей працює довше, а зал не гуде шкільними групами.
Практичні дрібниці, які реально рятують день. Каса й гардероб невеликі — не варто приходити за десять хвилин до закриття. На першу середу місяця черга буває відчутна, бо вхід безкоштовний. Фотографії регламентують правилами перебування: спалах і штатив майже завжди під забороною. Людям з інвалідністю варто заздалегідь уточнити маршрут доступності: історичні особняки кінця XIX століття — не новобудова з пандусом на кожному кроці, хоча музей розвиває інклюзивні програми.
Освітня лінія музею після 2022 року стала ширшою за «урок для класу». Є програми для родин, ветеранів, переселенців, літніх людей. У домі Сахновських облаштували коворкінг, у планах — публічна читальня з історії світового мистецтва. Якщо шукаєте не селфі на тлі ліпнини, а розмову про те, навіщо місту музей під час війни, саме сюди варто заходити без поспіху.
Музей Ханенків сьогодні — це не вітрина «все як раніше». Це дім, який сховав свої найкрихкіші скарби й навчився говорити зі світом іншими залами: виставкою, двориком, бібліотекою і тією тишею, яка лишається після сирени.
Актуальний розклад подій, онлайн-квитки й контакти тримайте на офіційному ресурсі музею. Імена Богдана і Варвари знову стоять на вивісці. Їхня справа — теж. Просто форма цієї справи в 2026 році інша, ніж у каталогах 1899–1907 років, і саме тому візит сюди досі має сенс.
