Цілий ртутний термометр у великих містах відносять у помаранчеві контейнери для небезпечних відходів біля сміттєвих майданчиків або здають через екобуси й комунальні служби. Розбитий прилад і зібрану ртуть не кладуть у ці контейнери: дзвонять на 101, щоб ДСНС або місцева аварійно-рятувальна служба забрала відходи й за потреби провела демеркуризацію.

Аптеки приймають градусники лише за власною ініціативою і не зобов’язані цього робити. У селі й невеликій громаді найнадійніший шлях — звернення до сільської чи міської ради та диспетчера ДСНС. Прилад треба герметично упакувати, а ртуть після розливу тримати під шаром води в скляній банці з щільною кришкою.

З 1 січня 2024 року в Україні заборонено виробництво, імпорт і продаж нових ртутних термометрів через приєднання до Мінаматської конвенції. Старі прилади в домашніх аптечках лишаються законними у користуванні, доки цілі, але їх утилізація — обов’язок власника, бо ртуть належить до відходів I класу небезпеки.

Чому звичайний смітник для градусника неприпустимий

У медичному ртутному термометрі міститься близько 1–2 грамів металевої ртуті. Речовина рідка вже за кімнатної температури й починає помітно випаровуватися приблизно від +18 °C. Пари не мають різкого запаху, тому людина може вдихати їх годинами, не помічаючи джерела. Саме тому пошкоджений градусник вважають не «дрібною побутовою прикрістю», а джерелом токсиканту першого класу небезпеки.

Ртуть накопичується в нирках, нервовій системі й може давати віддалені наслідки: тремор, порушення пам’яті, слабкість, розлади сну. Особливо вразливі діти, вагітні та люди з хронічними захворюваннями дихальних шляхів. Якщо кульки металу потрапляють у щілини підлоги, ворс килима чи м’які меблі, випаровування триває тижнями й місяцями.

Викидати такий відхід у бак для змішаного сміття заборонено санітарними нормами. На полігоні скло розбивається, ртуть потрапляє в ґрунт і воду. Утилізувати ртутьвмісні відходи мають лише підприємства з ліцензією на поводження з небезпечними відходами. Це не формальність: саме ліцензія гарантує, що метал витягнуть і нейтралізують, а не закопають разом із побутовим сміттям.

Цілий термометр безпечний, доки герметичний. Небезпека починається в момент удару, падіння або тріщини скла. Тому здавати треба навіть справний прилад, якщо ви вже перейшли на електронний вимірювач.

Закон України про приєднання до Мінаматської конвенції (№ 3116-IX) з 1 січня 2024 року припинив легальний обіг нових ртутних термометрів, тонометрів певного типу та низки інших виробів. Старі градусники ніхто не вилучає примусово, але держава очікує, що населення передасть їх у систему збору небезпечних відходів. У Києві лише за 11 місяців 2025 року через комунальні контейнери зібрали понад 7300 таких приладів і відправили на переробку.

Куди здати цілий ртутний термометр

Для непошкодженого приладу алгоритм простіший, ніж для розбитого. Головне — не класти його «як є» у пакет із харчовими відходами й не кидати в контейнер для скла.

Київ: помаранчеві контейнери та КП «Київкомунсервіс»

У столиці основний канал — спеціалізовані помаранчеві контейнери КП «Київкомунсервіс». Вони стоять біля житлових будинків, шкіл, торгових центрів. Приймають відпрацьовані батарейки, непошкоджені ртутні термометри та енергоощадні лампи. Розбитих градусників туди класти не можна.

Перед здачею термометр загортають у папір, кладуть у пластиковий футляр або щільну картонну трубку, щоб скло не тріснуло в контейнері. На офіційному сайті підприємства є інтерактивна мапа локацій; консультації дають за телефоном (044) 594-77-11. За потреби кілька приладів можна привезти безпосередньо до пунктів обслуговування комунального підприємства або уточнити графік мобільних зборів.

У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли сім’я тримала в шухляді чотири старі градусники «про запас». Після консультації їх упакували разом і здали в один контейнер біля будинку — це зайняло менше десяти хвилин і зняло постійне занепокоєння через дітей.

Інші великі міста: екобуси та центри сортування

У Львові працює екобус: мікроавтобус за розкладом зупиняється в районах і приймає обмежену кількість цілих термометрів (часто до п’яти штук за раз). Зібране згодом передають ліцензованому підприємству, зокрема ДП «Боднарівка», яке спеціалізується на ртутьвмісних відходах.

У Вінниці, Луцьку, Тернополі, Рівному та інших обласних центрах прийом організовують комунальні служби, центри управління відходами або управління з питань надзвичайних ситуацій міської ради. Адреси змінюються, тому перед виїздом варто зателефонувати в місцеву раду або на 101 і уточнити актуальний пункт.

Деякі аптеки приймають цілі градусники, якщо мають договір із утилізатором. Це зручно, але не є обов’язком мережі. Не варто розраховувати на аптеку як на єдиний варіант, особливо ввечері чи в неділю.

Як упакувати прилад перед здачею

Підготовка займає хвилину, але саме вона запобігає аварії в дорозі.

• Залиште термометр у заводському пластиковому футлярі. Якщо футляра немає — обгорніть кількома шарами паперу або картону.
• Покладіть у щільний поліетиленовий пакет і зав’яжіть. На пакет можна маркером написати «містить ртуть».
• Не кладіть кілька незахищених градусників в одну банку без прокладок: вони б’ються один об одного.
• Не перевозите прилад у кишені пальта без футляра. Достатньо одного падіння на плитку в під’їзді.

Після здачі контейнер або пункт прийому передає партію ліцензованому переробнику. Там скло відділяють, ртуть витягують вакуумним або термічним способом і спрямовують у промисловий цикл, а не на звалище.

Розбитий градусник: порядок дій і куди нести ртуть

Розбитий термометр — уже не «відхід для контейнера», а локальна надзвичайна ситуація малого масштабу. Пари з’являються одразу. Перше правило ДСНС: не панікувати, вивести з кімнати дітей, літніх людей і тварин, зачинити двері, відкрити вікно без протягу.

Чого категорично не робити

• Не вмикати пилосос. Потік повітря подрібнює кульки й розносить пари; сам пилосос стає джерелом зараження.
• Не підмітати віником і не терти мокрою ганчіркою: дрібні краплі лише розмазуються по щілинах.
• Не змивати ртуть у каналізацію й не викидати осколки в унітаз або сміттєпровід.
• Не нагрівати кімнату обігрівачем і не сушити місце феном.
• Не класти розбитий прилад у помаранчевий контейнер Київкомунсервісу чи аналогічний бак в іншому місті.

Як зібрати ртуть, якщо виклик ще в дорозі

Фахівці радять збирати метал лише в рукавичках і масці, бажано в бахілах або пакетах на взуття. Великі кульки закочують на аркуш паперу, дрібні знімають скотчем або лейкопластиром. Зі щілин зручно витягати медичним шприцом без голки або спринцівкою. Ліхтарик, покладений на підлогу під кутом, дає тінь від найдрібніших крапель.

Усе зібране — метал, осколки, використаний скотч і папір — кладуть у скляну банку з холодною водою або слабким розчином перманганату калію. Кришку закручують щільно. Банку виносять на балкон, у холодний коридор або гараж, подалі від батареї.

Місце розливу після механічного збору обробляють мильно-содовим розчином або розчином хлорвмісного засобу. Приміщення провітрюють щонайменше дві-три доби, не заходячи без потреби.

Далі дзвонять на 101. Диспетчер ДСНС підкаже найближчий підрозділ або організує виїзд. У Києві додатково працює КАРС «Київська служба порятунку» за адресою вул. Вишгородська, 21, телефони (044) 430-37-13 та (044) 430-50-10. Розбитий термометр і банку з ртуттю віддають рятувальникам, а не залишають у під’їзді «на потім».

Приватні служби демеркуризації виїжджають із газоаналізатором і хімічною обробкою. Це платна послуга: орієнтовно від кількох сотень до кількох тисяч гривень залежно від площі кімнати й того, чи потрапила ртуть у килим. Для однієї краплі на плитці часто достатньо самостійного збору й передачі банки в ДСНС.

Село, селище і невелике місто без екобуса

У громадах без помаранчевих контейнерів схема інша, але вона працює, якщо не відкладати дзвінок. Сільська рада має право організувати збір небезпечних відходів у населення й протягом року передати їх ліцензованому підприємству. На практиці це часто відбувається після кількох звернень мешканців.

Послідовність така: спочатку 101 — диспетчер назве черговий підрозділ ДСНС району або область. Паралельно — звернення до старости чи виконавчого комітету з проханням прийняти упакований цілий термометр або банку після розливу. Деякі громади накопичують такі відходи в окремому сейфі чи металевому ящику до планового вивезення.

Аптека в райцентрі може допомогти лише якщо фармацевт особисто знає утилізатора. Не варто залишати градусник «під прилавком» без згоди працівника: аптека не є офіційним пунктом небезпечних відходів. За моїм досвідом спілкування з мешканцями невеликих громад, найшвидше спрацьовує комбінація «дзвінок на 101 + письмова заява в раду»: тоді з’являється і дата вивезення, і відповідальна особа.

Якщо термометр розбився в хаті з дерев’яною підлогою або килимом, не намагайтеся «вимити все до блиску» самостійно протягом години. Краще обмежити доступ до кімнати й дочекатися інструкції рятувальників. Дерево й текстиль утримують мікрокраплі довше за кахель.

Порівняння способів здачі

Коротко зіставити варіанти зручніше в таблиці: так видно, що підходить для цілого приладу, а що — лише після аварії.

Канал здачі	Що приймають	Орієнтовна вартість	Кому підходить
Помаранчеві контейнери КП	Лише цілі термометри в упаковці	Безкоштовно	Київ та міста з аналогічною мережею
Екобус / мобільний пункт	Цілі прилади, інколи обмежена кількість	Безкоштовно	Львів та міста з графіком виїздів
ДСНС / 101 / КАРС	Розбиті прилади, банка з ртуттю, виїзд	Зазвичай безкоштовно для населення	Уся Україна, аварійні випадки
Орган місцевого самоврядування	Цілі й зібрана ртуть за домовленістю	Безкоштовно	Села, селища, малі міста
Ліцензована приватна компанія	Обидва типи, демеркуризація квартири	Від умовно безкоштовного прийому до кількох тисяч грн за виїзд	Складний розлив, килим, велика площа
Аптека	Іноді лише цілі, без гарантії	Безкоштовно, якщо приймають	Додатковий варіант, не основний

Дані узагальнено за публічними роз’ясненнями комунальних підприємств і ДСНС станом на 2025–2026 роки; точні адреси й графіки треба перевіряти безпосередньо перед візитом. Офіційні орієнтири для Києва публікує сайт kks.kyiv.ua, для аварійних ситуацій — підрозділи ДСНС.

Що відбувається з ртуттю після здачі

Зібрані термометри не «зникають у контейнері». Комунальники партіями передають їх підприємству з ліцензією. Типовий ланцюжок: сортування, механічне відділення скла, вилучення ртуті, очищення й повернення металу в промисловість або контрольоване знешкодження залишків. Саме так Київ відправляв зібрані партії, зокрема, на ДП «Боднарівка» у Львові.

Для організацій — поліклінік, шкіл, аптек — процедура інша: акт списання, договір із ліцензіатом, акт приймання-передачі. Населенню такі документи не потрібні, достатньо здати прилад у встановлений канал. Самостійне спалювання, закопування на городі чи «нейтралізація» сіллю в банці під ліжком не замінює утилізації й лише створює нове джерело парів.

Якщо після розливу з’явилися слабкість, металевий присмак, головний біль або тремтіння рук, звертаються по медичну допомогу й повідомляють лікаря про контакт із ртуттю. Це не привід для самолікування активованим вугіллям «на всяк випадок» замість огляду.

Чим замінити старий градусник після здачі

Ринок уже перейшов на електронні, інфрачервоні та галінстанові (безртутні скляні) термометри. Електронний під пахвою дає результат за десятки секунд і не б’ється на сотні кульок. Інфрачервоний зручний для дитини, яка не сидить спокійно. Безртутне скло зовні схоже на класичний градусник, але всередині сплав галію, індію й олова — він не дає токсичних парів.

Перехід не означає, що старий прилад треба викинути «завтра до обіду». Він може стояти у футлярі до моменту, коли ви знайдете контейнер або дочекаєтесь екобуса. Головне — не тримати його без захисту в шухляді з ножицями й ключами, де корпус легко трісне.

Один цілий термометр, зданий у правильний бак, зменшує ризик для під’їзду, двору й ґрунтових вод. Один розбитий, зданий через 101 разом із банкою води, зупиняє випаровування в конкретній кімнаті. Обидва кроки простіші за лікування хронічного отруєння й дешевші за повну демеркуризацію квартири, якщо метал уже зайшов у щілини паркету.