Маршрут 5 трамвай Київ з’єднує кільце на вулиці Сержа Лифаря з станцією «Райдужний» (колишня «Троєщина-2») і щодня возить мешканців Вигурівщини-Троєщини до міської електрички. Шлях близько 10,8 км, 17 зупинок, 27–29 хвилин у дорозі. Перші вагони відправляються орієнтовно о 05:42, останні — після 23:00.

Лінія складається з двох характерів: спочатку звичайні вулиці масиву з поліклінікою, ліцеєм і храмом, далі — відокремлене полотно швидкісного трамвая, де вагон набирає хід і вже не стоїть у пробках проспекту. Пересадка на електричку на «Райдужному» лишається головною причиною, чому люди сідають саме на «п’ятірку», а не лише на автобус.

Станом на вересень 2026 року разовий проїзд у трамваї коштує 30 грн, пакет на 50 поїздок знижує ціну до 25 грн. Контроль електронний: QR у «Київ Цифровий», транспортна картка або NFC. Без валідації штраф сягає 600 грн.

Як з’явилася «п’ятірка» і чому її так довго чекали

Ідея швидкісного трамвая на лівому березі визріла ще в пізньорадянські роки, коли Троєщина росла швидше, ніж місто встигало тягнути метро. Будівництво зрушило в 1990-х. 26 травня 2000 року, у День Києва, відкрили першу чергу лівобережної лінії. Тоді це виглядало як обіцянка: окреме полотно, естакади, станції з платформами — майже як легке метро.

Маршрут №5 склався як подовжена гілка. Він не лише мчить по швидкісній ділянці вулицею Оноре де Бальзака, а ще заходить у житлові квартали Закревського і Милославської, збираючи пасажирів біля під’їздів. 1 січня 2009 року лінію зупинили: пасажиропотік виявився нижчим за очікування, а плани замінити трамвай наземним метро знову зависли в повітрі.

Повернення сталося 24 жовтня 2012 року. Розібрали старе кільце за тодішньою станцією Ватутіна, дотягнули колії до нової платформи електрички. З того дня «п’ятірка» отримала сенс, якого їй бракувало: не просто кататися між спальниками, а віддавати людей на кільцеву електричку до Почайни, Дарниці чи вокзалу.

За роки назви зупинок змінювалися разом із містом. Сабурова стала Сержем Лифарем, Ватутіна — Романом Шухевичем, Драйзера — Рональдом Рейганом, Цвєтаєвої — Олександрою Екстер, а «Троєщина-2» у 2024-му отримала ім’я «Райдужний». Карта лишилася тією самою, але таблички вже інші.

Повний маршрут і всі зупинки в обидва боки

Прямий напрямок починається в глибині масиву, де вагон робить коло на кільці і повільно набирає людей. Потім вулиці стають ширшими, з’являються станції з високими платформами, і вже після «Милославської» трамвай іде майже як поїзд.

Зупинки від вул. Сержа Лифаря до станції «Райдужний»:

  1. вул. Сержа Лифаря — розворотне кільце, магазини, пересадка на маршрути 27, 28, 33, 35;
  2. бул. Володимира Висоцького — тихий бульвар, житлові будинки;
  3. бул. Леоніда Бикова — школи, двори, ранковий потік батьків;
  4. Поліклініка — одна з найзавантаженіших ранкових точок;
  5. Соцзабез — адміністративні черги й люди з документами;
  6. РПС — орієнтир для місцевих;
  7. Мікрорайон №20 — щільна забудова;
  8. Ліцей №293 — шкільний пік о 8-й ранку і о 14-й;
  9. Храм на честь Ікони Божої Матері «Всецариця» — недільний наплив;
  10. вул. Милославська — ринок поруч, багато пішоходів;
  11. станція «Милославська» — вхід на швидкісну ділянку;
  12. станція «Олександри Екстер»;
  13. станція «Сержа Лифаря» — не плутати з кільцевою зупинкою на початку;
  14. станція «Рональда Рейгана»;
  15. станція «Каштанова»;
  16. станція «Романа Шухевича»;
  17. станція «Райдужний» — естакада, перехід до електрички.

У зворотному напрямку порядок дзеркальний. Деякі назви дублюються: є і вулиця Милославська, і станція «Милославська». Це не помилка карти — зупинки стоять поруч, але на різних рівнях лінії. За моїм досвідом поїздок у будні влітку 2026-го найзручніше сідати на перших чотирьох зупинках уранці: далі салон уже щільний.

ПараметрЗначення на 2026 рікЩо це означає на практиці
Довжинаблизько 10,8 кмКоротше за більшість троєщинських автобусів
Зупинок17Частина — звичайні, частина — станції LRT
Час у дорозі27–29 хвУ пік може додатися 3–5 хв
РежимщодняБудні, вихідні й свята
ПеревізникКП «Київпастранс»Дарницьке трамвайне депо

Дані узгоджені з матеріалами перевізника kpt.kyiv.ua та актуальними схемами агрегаторів на літо–осінь 2026 року.

Розклад і інтервали: коли реально їхати

Графік живе своїм життям: його підкручують після ремонтів колії, після обстрілів енергосистеми і під електричку. Орієнтир на вересень 2026-го такий.

Період добиГодиниІнтервалПорада пасажиру
Ранковий пік05:42–09:009–16 хвСідайте на перших зупинках, вагон наповнюється швидко
День09:00–16:0014–17 хвНайспокійніший час для коляски чи валізи
Вечірній пік16:00–19:0013–17 хвГотуйте оплату заздалегідь
Пізній вечір19:00–23:2016–27 хвПеревіряйте онлайн-карту: рейси можуть «з’їжджати»

Перший рейс від кільця Сержа Лифаря — близько 05:42. Останній у бік «Райдужного» — орієнтовно 23:17, зворотний фінішує біля 23:21. Точні хвилини краще дивитися в «Київ Цифровий» або EasyWay: паперовий розклад на зупинці часто відстає від життя на лінії.

Онлайн-трекінг рятує більше, ніж будь-яка таблиця на стовпі: якщо вагон стоїть через обрив мережі або ремонт, карта покаже це раніше за оголошення в салоні.

Оплата, штрафи і як не нарватися на контролера

З 15 липня 2026 року разова поїздка в комунальному трамваї коштує 30 грн. Пакет на транспортній картці дешевшає зі зростанням кількості поїздок: від 10 штук уже є знижка, на 50 поїздок виходить 25 грн за раз. З 1 серпня діє окремий пересадковий QR-квиток за 60 грн — 90 хвилин необмежених пересадок між метро, трамваєм, тролейбусом, автобусом і фунікулером.

Валідатор треба торкнути навіть якщо в телефоні вже є квиток. Контролери ходять, особливо на швидкісних станціях і на «Райдужному», де потік змішується з електричкою. Штраф — двадцятикратна вартість разового квитка, тобто 600 грн.

  • QR-квиток у застосунку «Київ Цифровий» — найшвидший варіант для разової поїздки;
  • транспортна картка вигідна, якщо їздите щодня;
  • банківська картка або телефон через NFC працюють на більшості валідаторів;
  • старі поїздки, куплені ще по 8 грн до підвищення, приймалися обмежений час — після вересня 2026-го орієнтуйтеся лише на новий тариф.

Електричка на «Райдужному» — окремий квиток. Тариф міської електрички після липня 2026-го теж підтягнули ближче до міського; уточнюйте в касі або в застосунку Укрзалізниці перед посадкою.

Швидкісна ділянка, вагони і відчуття поїздки

Після станції «Милославська» змінюється ритм. Колія відокремлена, перехресть майже немає, вагон іде рівніше. Саме тут «п’ятірка» виграє в маршрутки, яка на проспекті Романа Шухевича стоїть у хвості вантажівок.

Рухомий склад змішаний. На лінії досі можна зустріти модернізовані Tatra, але все частіше заходять низькопідлогові вагони — зручно з візком, самокатом чи важкою сумкою. Нові машини «Татра-Юг», які місто закуповувало в 2025–2026 роках, частіше ставлять на сусідній 27-й, проте частина низькопідлогового парку періодично з’являється і на п’ятій. Кондиціонер є не в кожному вагоні: у серпневу спеку це відчувається одразу.

У нашій практиці поїздок по Троєщині найболючіше місце — не швидкість, а останні метри до дверей удома. Кільце на Лифаря лежить усередині масиву, тож вечорами люди виходять із теплим салону просто до двору, а не на шумний проспект.

Пересадки, сусіди по колії і куди далі

На вуличній частині «п’ятірка» перетинається з трамваями 27 і 28. На швидкісній лінії паралельно ходить маршрут №4 — він коротший і не заходить так глибоко в житлові квартали. На «Райдужному» головна пересадка — міська електричка. Звідти реально доїхати до Почайни, Дарниці, Видубичів і далі кільцем.

Автобуси 110 і 112 підхоплюють тих, кому треба не на електричку, а вглиб Дніпровського району. Метро на Троєщині досі немає: лівобережна лінія швидкісного трамвая так і лишилася компромісом замість повноцінної підземки, яку обіцяли десятиліттями.

Для ранкової поїздки на правий берег зв’язка «трамвай 5 + електричка» часто стабільніша за довгу автобусну дугу через Північний міст, особливо коли на мосту аварія.

Практичні дрібниці, яких немає на схемі

Ранком у понеділок біля ліцею №293 двері відкриваються довше: школярі лізуть натовпом. Біля храму в неділю варто відійти від дверей, щоб не стояти в проході. На «Райдужному» вихід до електрички зручніший у напрямку Почайни — там майже один рівень; у зворотний бік доводиться переходити колії.

Взимку 2025–2026 контактна мережа лівого берега кілька разів зупинялася після обстрілів. Тоді на лінію виходили автобуси-дублери. Якщо на карті вагони «зависли», не чекайте два інтервали — одразу дивіться альтернативу 27-м або електричку з іншої точки масиву.

Велосипед і самокат зазвичай пускають у низькопідлоговий вагон, якщо місця досить. У години пік водій може відмовити — і буде правий. Краще цілити в денне вікно між 10:00 і 15:00.

Назви станцій на табличках і в навігаторі інколи розходяться на рік-два після перейменування. «Ватутіна» в старих збереженнях маршрутів — це вже «Романа Шухевича». «Троєщина-2» у розкладах електрички ще спливає як синонім «Райдужного». Орієнтуйтеся на естакаду і залізничну платформу, а не лише на напис.

Найкорисніша звичка на цьому маршруті — відкрити трекінг до виходу з дому, а не на зупинці. На Троєщині інтервал у 16 хвилин увечері відчувається як вічність, якщо попередній вагон щойно пішов.

Лінія живе разом із районом: нові будинки додають ранок, нові назви змінюють таблички, нові вагони змінюють звук дверей. «П’ятірка» лишається тією ниткою, якою Вигурівщина чіпляється за електричку і далі — за решту міста. Коли наступного разу вагон виїде з кільця Лифаря і після «Милославської» раптом додасть ходу, це і буде той самий 5 трамвай Київ, заради якого люди досі обирають рейки, а не затор на проспекті.