З 2013 року постамент у нижній частині бульвару Тараса Шевченка в Києві стоїть порожнім. Пошарпаний камінь покритий фарбою та графіті. Хтось встромив тризуб туди, де колись височів Ленін. Натовп скинув скульптуру під час Революції Гідності й розбив її кувалдами.
У червні 2026 року президент Володимир Зеленський запропонував поставити на це місце нову фігуру — Івана Мазепу, козацького військового і політичного лідера, який порвав із Москвою і боровся за незалежність України.
«Я впевнений, що там, де Ленін впав, міцно стоятиме Мазепа», — сказав Зеленський. Він виступав поруч із бюстом Мазепи в Києво-Печерській лаврі, постраждалій від російських ракет.
Запропонована заміна викликала дискусію про те, що пам’ятники говорять про зміну національної ідентичності. Після незалежності 1991 року в рамках декомунізації демонтували велику кількість радянських монументів і перейменували вулиці.
Процес прискорився після захоплення Криму 2014 року і бойових дій на Донбасі. Ще швидше він пішов після повномасштабного вторгнення 2022 року.
Деколонізація і суперечливі постаті
Наталія Кривда, професорка історії культури Київського національного університету імені Тараса Шевченка, заявила, що Україна переживає незавершений період деколонізації.
«СССР вбирав в себе національні культури. Він намагався створити єдину націю з совєцьких громадян. Росія сьогодні дивиться на Україну і каже, що ми — один народ. Це неправда. У нас є свій власний світогляд, історична доля, переконання і мрії. Наша ідентичність — це динамічний процес», — сказала вона.
Стоячи біля колишнього постаменту Леніна, Кривда підтримала ідею пам’ятника Мазепі. «Чому б і ні? Він наш лідер. Кожна культура повинна відзначати свій простір меморіалами. Вони об’єктивують пам’ять».
Вона описала гетьмана як суперечливу особистість, а не ідеального героя. «Він дійсно був другом і політичним партнером Росії аж до того моменту, коли кардинально змінив своє життя та історію».
Як глава козацької України Мазепа намагався врівноважити вимоги Москви і Варшави. У 1708 році Петро I відмовився захищати українські землі від шведів. Мазепа уклав союз із Карлом XII. Поразка дала більшовикам привід називати українських патріотів «мазепівцями».
«Мазепа був архітектором європейської України», — вважає Кривда.
У промові в Лаврі Зеленський зазначив, що Росія століттями очорняла Мазепу як зрадника. Мета полягала в тому, щоб змусити українців «поглянути на свою власну історію очима інших».
Алім Алієв, письменник і кримськотатарський активіст, сказав, що Україна відновлює ідентичність із запізненням. «Ми повертаємо власні голоси та імена».
Він навів приклад поета і дисидента Василя Стуса. Його зображення з 1 вересня 2026 року з’явиться на банкноті номіналом 2000 гривень. Стус навчався в Донецьку, окупованому Росією, і загинув 1985 року в радянському таборі.
На думку Алієва, Україна тепер говорить про минуле без посередників. Він вважає доречним демонтаж статуй Пушкіна. «У нього був абсолютно імперський погляд на Крим», — каже Алієв, цитуючи «Бахчисарайський фонтан». «Він називає кримських татар екзотикою і описує нас з колоніальної точки зору». Про статую Мазепи додав: «Я не думаю, що це суперечлива ідея».
У червні 2026 року демонтували пам’ятник Михайлу Булгакову на Андріївському узвозі біля будинку, де він жив. Київська міська рада проголосувала за знесення. Інші меморіальні дошки вже зняті. Музей письменника залишається відкритим.
Директорка музею Людмила Хабіанурі не заперечує проти демонтажу скульптури. Вона визнала, що Булгаков негативно писав про українські націоналістичні сили в романі «Біла гвардія». «Булгаков був свідком свого часу. І сатириком. Йому ніхто не подобався. Зокрема комуністи та священики».
Війна спонукала українців запитувати: «Хто я?». «Це дуже болюче питання, — каже вона. — Якщо я розмовляю російською мовою і дивлюся російські фільми, а росіяни вбивають мене, то я повинна відмовитися від усього цього. Значить, я українка. І якщо я українка, то повинна стати українкою якомога швидше».
За її словами, це підштовхнуло людей до боротьби за ідентичність і в соцмережах, і біля пам’ятників.