cf6826
Мер Києва — це обраний міський голова столиці, який представляє громаду, веде засідання Київради й відповідає за самоврядну частину міського життя. Станом на вересень 2026 року цю посаду обіймає Віталій Кличко: він склав присягу в червні 2014-го і залишається на посту, бо місцеві вибори під час воєнного стану не проводять.
Посада в Києві не схожа на мерство звичайного обласного центру. Закон «Про столицю України — місто-герой Київ» дає міському голові додаткові важелі в стосунках із Президентом, урядом і центральними органами. Паралельно з 2022 року працює Київська міська військова адміністрація, керівника якої призначає глава держави, тож реальне управління столицею — це постійне балансування між виборним мандатом і воєнним режимом.
Нижче — як ця конструкція влаштована на практиці, хто керував містом після 1991 року, які рішення мер справді ухвалює і де киянин може вплинути на міську владу, не гублячись між вивісками КМДА, КМВА і Київради.
Хто зараз мер Києва і звідки взявся цей мандат
Віталій Володимирович Кличко переміг на виборах міського голови 25 травня 2014 року, склав присягу 5 червня і того ж літа був призначений головою Київської міської державної адміністрації. Далі він виграв дострокові вибори 2015 року і чергові — 25 жовтня 2020-го. Новий цикл мав би стартувати у 2025-му, але воєнний стан, запроваджений у лютому 2022-го, місцеве голосування зупинив.
У вересні 2026-го мер і далі публічно координує цивільну частину життя міста: повідомляє про наслідки обстрілів, пояснює режим роботи метро за жовтим і червоним рівнями повітряної загрози, звітує про підготовку до опалювального сезону. Це не «церемоніальна» посада. Саме міський голова веде сесії Київради, підписує значну частину рішень громади й залишається публічним обличчям столиці для жителів і для міжнародних партнерів.
Київський міський голова і начальник Київської міської військової адміністрації — різні посади з різним джерелом влади: першу дають виборці, другу — указ Президента.
Плутанина виникає щоразу, коли в новинах звучать одразу три абревіатури. Мер — виборна фігура. КМДА історично була і виконавчим органом ради, і місцевою державною адміністрацією. КМВА з’явилася на початку повномасштабного вторгнення як структура воєнного стану. На практиці департаменти міста продовжують працювати, а лінія розмежування між «цивільним» і «військовим» кабінетом досі виглядає нерівною.
Чим мер Києва відрізняється від мерів інших міст
Базові повноваження міського голови прописані в Законі «Про місцеве самоврядування в Україні». Для столиці до них додається окремий закон № 401-XIV від 15 січня 1999 року (чинна редакція — від 12 квітня 2026-го). Саме він пояснює, чому київський голова сидить не лише «над ЖЕКами», а ще й на стику міської і загальнодержавної політики.
Додаткові права міського голови Києва, стисло, такі. Він бере участь у підготовці законопроєктів і актів Президента та Кабміну, які стосуються столиці. Має дорадчий голос на засіданнях уряду, коли там розглядають київські питання. Погоджує призначення керівників підприємств і органів подвійного підпорядкування. Може запитувати інформацію в будь-яких установ на території міста, якщо це впливає на столичні функції — роботу парламенту, уряду, дипломатичних місій, великих лікарень і університетів.
Київ не входить до складу Київської області, хоча є її адміністративним центром. Конституція і закон про столицю фіксують цей особливий статус. На побутовому рівні це означає окремий бюджет, окрему раду зі 120 депутатів і окрему виконавчу вертикаль на десять районів. Районні державні адміністрації очолюють люди, яких призначає Президент; вони не підпорядковані КМВА автоматично, і це ще один шар, який новачок у міській політиці рідко бачить одразу.
Що вирішує Київрада, а що — виконавча вертикаль
Київська міська рада ухвалює програми, бюджет, містобудівні документи, рішення про землю і комунальне майно. Виконувати ці рішення за мирним законодавством має КМДА. Мер головує на сесіях, формує порядок денний і за погодженням із радою визначає заступників. Секретар ради — окрема ключова фігура: без нього складніше провести окремі кадрові й контрольні процедури, тож вакансія на цій посаді одразу стає політичним фактом, а не канцелярською дрібницею.
У воєнний час частину самоврядних рішень формально може брати на себе військова адміністрація — затвердження бюджету, зміни до нього, оренда комунальної землі, підтримка безперервної роботи служб. На практиці Київрада бюджет столиці все одно розглядає. Бюджет Києва на 2026 рік рада затвердила 18 грудня 2025-го: доходи 113,01 млрд грн, видатки 120,57 млрд грн. Цифри важливі не як «красива статистика», а як карта пріоритетів: ремонт мереж, транспорт, укриття, соціальні виплати й енергетична стійкість після повторних ударів по інфраструктурі.
КМДА і КМВА: як столиця живе в двох кабінетах
З 1 березня 2022 року Київ отримав міську військову адміністрацію. Далі начальниками КМВА були Микола Жирнов, Сергій Попко, з 31 грудня 2024-го — Тимур Ткаченко. 16 липня 2026-го Президента звільнив Ткаченка; обов’язки тимчасово виконує Андрій Ткачов, колишній перший заступник. Самого Ткаченка наприкінці липня призначили головою Київської обласної військової адміністрації. Посада начальника КМВА після 16 липня 2026-го залишається без постійного керівника, призначеного указом.
Юридичний парадокс столиці такий. За законом про столицю виконавчий орган ради — КМДА. За логікою воєнного стану значна частина виконавчої влади мала перейти до КМВА. У житті вийшло інакше: міські департаменти не зникли, мер продовжує говорити від імені громади, а військова адміністрація закриває безпековий контур — рівні загрози, обмеження роботи транспорту, реагування на прильоти. Конфлікти між цими лініями періодично виходять у публічну площину: від доступу в будівлю на Хрещатику до суперечок, хто відповідає за конкретне укриття чи тепломережу.
Для мешканця це виглядає дратівливо просто. Сніг не прибрали — «мер поганий». Дрон влучив у будинок — знову мер. Теплотрасу тягнуть через сквер — теж мер. Частина цих претензій справедлива, бо політичну відповідальність несе саме виборна особа. Частина — ні, бо режим тривог, комендантську годину й окремі обмеження задає державна вертикаль. Розібрати цей клубок без назв органів неможливо, і саме тому коротка формула «в Києві всім керує Кличко» давно не описує механіку влади.
| Орган | Хто очолює у 2026 | Звідки влада | За що відповідає |
|---|---|---|---|
| Міський голова | Віталій Кличко | Прямі вибори 2014, 2015, 2020 | Представництво громади, сесії ради, самоврядна політика |
| Київрада | 120 депутатів скликання 2020 року | Місцеві вибори | Бюджет, програми, земля, статутні рішення міста |
| КМДА | Виконавчий апарат при мері | Закон про столицю та місцеве самоврядування | Повсякденне господарство, транспорт, соціальна сфера |
| КМВА | Андрій Ткачов (т.в.о. з 16.07.2026) | Указ Президента, воєнний стан | Безпека, надзвичайні режими, окремі виконавчі функції |
Дані про розподіл органів і дати кадрових змін звірялися з офіційними повідомленнями та матеріалами kyivcity.gov.ua і законом 401-XIV на порталі zakon.rada.gov.ua.
Як обирають мера Києва і чому виборів немає вже кілька років
Міського голову столиці обирають прямим голосуванням жителі Києва. Строк повноважень — п’ять років, якщо рада не розпускається достроково і якщо країна не перебуває в правовому режимі, який вибори блокує. Кандидат має зібрати підтримку, пройти реєстрацію й змагатися в одному загальноміському окрузі: тут немає «свого району», є весь Київ від Троєщини до Теремків.
Після 24 лютого 2022 року Верховна Рада зберегла воєнний стан, і ЦВК не призначає місцевих кампаній. Мандат Кличка тому не «продовжили окремим законом про вічне мерство» — він просто не припинився в той спосіб, у який припинився б після наступних виборів. Це створює політичну напругу. Опоненти кажуть про дефіцит свіжої легітимності. Прихильники відповідають, що міняти кермо під обстрілами — окремий ризик для управління багатомільйонним містом.
Опитування 2026 року, які цитують українські медіа, стабільно ставлять чинного мера першим серед можливих кандидатів — з результатом близько 30 відсотків у закритих питаннях. Далі з великим відривом з’являються інші публічні фігури. Це ще не виборча математика: рейтинги на п’ятому році великої війни ловлять впізнаваність і звичку, а не обов’язково готовність іти на дільницю. Коли кампанія таки відкриється, картина може змінитися за місяць.
Мери незалежного Києва: коротка, але нервова історія
До 1990-х містом керували призначенці — від імперських голів думи до радянських голів виконкому. Сучасна виборна історія починається після відновлення незалежності, коли Київ одночасно отримав раду, міського голову і державну адміністрацію. Ця конструкція кілька разів ламалася і знову збиралася.
Леонід Косаківський став першим обраним міським головою середини 1990-х. Його каденція минула в боротьбі за автономію столиці від президентської вертикалі й закінчилася конфліктом, після якого кабінет фактично зайняв Олександр Омельченко. Омельченка кияни обирали двічі, з дуже високими результатами. За нього місто отримало нові станції метро, реконструкцію центру й великий вокзальний вузол. За нього ж закріпився стиль «великого будівництва», який досі відгукується суперечками про щільність забудови.
Леонід Черновецький виграв 2006-го і ввійшов у міський фольклор як «Льоня Космос»: соціальні виплати й «картка киянина» сусідили з земельними скандалами. У 2010-му Президент призначив головою КМДА Олександра Попова, і столиця знову розкололася на виборного мера і призначеного адміністратора. Після Революції Гідності, короткого періоду виконувачів обов’язків і виборів 2014-го кермо взяв Кличко — і тримає його найдовше серед обраних мерів незалежної України.
| Міський голова | Роки | Як опинився на посаді | Що залишилося в пам’яті міста |
|---|---|---|---|
| Леонід Косаківський | 1994–1998 | Перші прямі вибори | Старт виборного мерства, конфлікт із Банковою |
| Олександр Омельченко | 1999–2006 | Дві виборчі каденції | Метро, реконструкція центру, велике будівництво |
| Леонід Черновецький | 2006–2012 | Перемога на виборах | Соціальні програми й земельні скандали |
| Віталій Кличко | з 2014 | Вибори 2014, 2015, 2020 | Війна, цифрові сервіси, транспорт і відбудова |
Між 2012 і 2014 роками повноцінного обраного мера в класичному сенсі столиця фактично не мала: адміністрацією керували призначенці, раду вів секретар. Цей розрив пояснює, чому кияни так гостро реагують на будь-яку розмову про «призначити замість обрати».
Що мер столиці робить під час війни
Повномасштабне вторгнення змінило календар міського голови сильніше, ніж будь-яка виборча програма. Замість стрічок на нових розв’язках — нічні зведення про влучання, пошкоджені будинки, кількість госпіталізованих. 25 вересня 2026-го саме мер публічно оновлював дані після ранкової атаки дронів, коли серед загиблих виявився підліток. Це жорстка, але вже звична частина роботи: столиця залишається ціллю, а міська влада — першою ланкою цивільного реагування.
Паралельно триває «тиха» робота, яку не видно в телеграм-стрічці. Підготовка тепломереж, захист енерговузлів, запаси продовольства на випадок довгої кризи, алгоритми допомоги маломобільним людям. У вересні 2026-го Кличко повідомляв, що заходи плану енергетичної стійкості виконані приблизно на 80 відсотків, централізоване тепло — близько 90. На цей напрям місто й держава разом заклали близько 7 млрд грн. Цифра велика, але Київ після повторних ударів по генерації вже не може дозволити собі зимову імпровізацію.
Транспорт теж став безпековим питанням. Рада оборони Києва на початку вересня 2026-го змінила правила роботи метро залежно від жовтого (дрони) і червоного (ракети, масовані удари) рівнів. Зелена гілка за жовтого рівня має йти без обмежень, зокрема через Південний міст. За червоного — лише окремими ділянками. Червона гілка й далі працює переважно під землею. Для людини з лівого берега це не абстрактна схема, а відповідь на питання, чи встигне вона доїхати на зміну, коли сирена вже виє.
У столиці воєнного часу мер більше не «господар клумб»: він — диспетчер цивільного життя між сиреною, бюджетом і ремонтом труби, яку розірвало вночі.
Де шукати мера Києва звичайній людині
Офіційна адреса органів міської влади — вулиця Хрещатик, 36. Там засідає Київрада, там же історично сидить виконавчий апарат. Живе звернення все рідше починається з черги під кабінетом. Працюють електронні петиції, кабінет у застосунку «Київ Цифровий», гарячі лінії районів, приймальні депутатів. Якщо проблема районна — освітлення двору, вивіз сміття, укриття в школі — швидше спрацює районна адміністрація або депутат округу, ніж особистий лист «на самого Кличка».
У нашій практиці ми неодноразово бачили одну й ту саму помилку: людина пише меру про справу, яку за регламентом закриває конкретний департамент, і чекає відповіді тижнями. Краще працює зв’язка «заява в профільний орган + копія депутату комісії». Мер підключається, коли справа системна: тепло в цілому мікрорайоні, зупинка гілки метро, конфлікт забудови з парком, як на Теремках у вересні 2026-го, коли після сутичок із «Муніципальною охороною» міський голова публічно просив поліцію дати правову оцінку.
Контроль теж не зводиться до коментаря в соцмережах. Бюджетні слухання, комісії ради, запити депутатів, рішення суду щодо землі й забудови — це повільні інструменти, але саме вони змінюють правила, а не лише настрій стрічки. Столиця з населенням близько трьох мільйонів за офіційним обліком і помітно більшим фактичним (через внутрішнє переміщення) не керується одним кабінетом. Керується мережею, у центрі якої стоїть виборний голова.
Цікаві факти
- Мер Києва має право дорадчого голосу в Кабінеті Міністрів, коли уряд розглядає столичні питання, — цього немає в мерів більшості інших міст України.
- Будівля на Хрещатику, 36 вписана в післявоєнний ансамбль головної вулиці; на фасаді — герб із Архангелом Михаїлом, який давно став міським символом сильнішим за будь-який слоган кампанії.
- Віталій Кличко — єдиний міський голова незалежного Києва, який виграв троє виборів поспіль і керує містом понад дванадцять років.
- Київська система «обраний мер + призначена адміністрація» існувала ще до 2022 року: у 2010–2014-му вона вже дала збій, коли КМДА очолювала людина без мерського мандата.
- Маґдебурзьке право, за яким міщани самі обирали війта, — далекий предок нинішнього прямого голосування за міського голову, хоч між цеховою ратушею і цифровою петицією лежать кілька імперій і дві світові війни.
- Київрада налічує 120 депутатів — це більше, ніж у багатьох європейських столицях подібного розміру, і саме тому сесія іноді нагадує не кабінет, а шумний цех із фракційними паузами.
Посада мера Києва тримається на трьох опорах, які рідко лежать рівно: закон про столицю, воля виборців і воєнний стан. Поки сирена лишається частиною міського розкладу, ця конструкція не стане простою. Вона вже стала прозорішою для тих, хто відрізняє Хрещатик, 36 від указу Президента і вміє читати бюджет не як прокляття, а як список обіцянок, які ще можна перевірити.
